stefcjo

йок

річної вже давності але дуже мені подо ця штука

Вчора, у суботу 28-го листопада, біля 80-и активістів ВО "Свобода" провели у Чернігові ходу проти нелегальної міграції. Це вже друга після київської подібна акція.
А храми - то так, в якості бонусу :). Вперше була у місті - що встигла на бігу сфотографувати - те вам і показую.

Майже всю дорогу туди й назад (їхати до Чернігова десь півтори години) я проспала. Якщо не рахувати цього, зараз у мене закінчується третя доба без сну - такого не було зі студентських років, навіть у Помаранчеву не було. Вдень біганина, вночі блог, за пару останніх днів всі радощі життя, включно з "улюбленим" стоянням під відділком і автозаком.

Погода, коли приїхали, була гірше нікуди: холодно (значно холодніше, ніж у Києві), сиро, вітер і дощ. Фотік вимок, мабуть, до матриці, не знаю, як не здох :)

( Далі )

Сегодня интересная история произошла. Стучится ко мне Тайгер и говорит: "ну что, как в субботу Катя время провела? )))". Я подумал, что за дурацкий прикол, не смешно, не обратил особого внимания. Но как же я был удивлён, когда Тайгер прислал скрин переписки Кати. Я не знаю что у неё за "бывший", совершенно не ожидал от неё такого!!!
Я тоже протестил сервис, которым воспользовался Тайгер и убедился, что можно читать сообщения людей из одноклассников. Всем желающим поглумиться над друзьями рекомендую - работает медленно но верно - odnoklassniki spy

Сегодня интересная история произошла. Стучится ко мне Тайгер и говорит: "ну что, как в субботу Катя время провела? )))". Я подумал, что за дурацкий прикол, не смешно, не обратил особого внимания. Но как же я был удивлён, когда Тайгер прислал скрин переписки Кати. Я не знаю что у неё за "бывший", совершенно не ожидал от неё такого!!!
Я тоже протестил сервис, которым воспользовался Тайгер и убедился, что можно читать сообщения людей из одноклассников. Всем желающим поглумиться над друзьями рекомендую - работает медленно но верно - odnoklassniki spy

Непонятно, почему через минуту после схода с рельс "Невского экспресса" в ЖЖ не висели фотки и посты, написанные пассажирами. Ну ладно, если в лесу не было связи, то через три часа должны были появиться записи.

Читать о подобных трагедиях на сайте РИА "Новости" как-то скучно, там тонна плохо переваренной информации. Читать надо очевидцев. Но их неожиданно мало.

http://paltus-nk.livejournal.com/23747.html
http://blancanevies.livejournal.com/573921.html

http://pancakyes.ya.ru/replies.xml?item_no=30442&ncrnd=4202
http://echo.msk.ru/programs/razvorot/637583-echo/

Взагалі-то, своє ставлення до проблеми Голодомору я сформулювала ще років зо три тому у замітці за назвою "Давайте заперечувати Голодомор!".
Але тепер я розумію, навіщо Ющенкові потрібні ці плачі. Як виправдання перед Заходом - коли ми нарешті почнемо розмовляти з імперцями зрозумілою для них мовою. Мовляв, а як можна інакше з тими, хто здатен на геноцид?

( Ще кілька фото )

Ололо



vs

Відтепер мені відомо 2 зовсім різні погляди на можливість економії часу. М. Кук, спеціаліст з тайм-менеджменту, стверджує, що неможливо добре робити кілька справ одночасно, тому треба розставляти пріоритети, делегувати обов"язки, а від певних справ відмовлятися зовсім, якщо нічого не встигаєш.
Флай-леді ж якраз пропагують робити кілька справ одночасно. Чи це не так, і насправді я не проникла у глибинну суть цієї теорії? Принаймні, певний час я намагалася так робити, і ввечері відчувала повне виснаження - навіть не від того, що зробила купу справ, а від напруження, коли усе тримаєш під контролем. Тобто, втома була навіть не фізична, а від нервового перенапруження - так мені здалося.
Любі мамусі, а як робите ви? Якими способами користуєтеся, щоб зекономити чи викроїти трохи вільного часу?
(Мені ще зі старшою добре допомагало "роби все разом з дитиною", а тепер так не зробиш. Сподіваюся, поки що...)

Я – націоналістка. А тому мушу бути мудрою і навіть хитрою, де йдеться про життєздатність моєї нації. Але мені дуже сумно. І соромно. Соромно за розруху у країні, соромно за бездарність влади, за її аморальність і продажність. Сумно – що цинічні політикани взяли в оборот і наварюють очки на святому. Сумно – що ці жебраки просять у світу грошей і визнання Голодомору. «Нє стоіт прогібаться под ізмєнчівий мір...» Сумно... читати публіцистику чи белетристику патріотів, дивитися патріотичні передачі по телику: плач і стогони; перелік царських указів, якими Москва нищила мову, опис утисків, мук, катувань, руйнувань, смертей.

...Усе це було, люди. Усе це вже давно не під замком, а в підшивках газет, журналів, тільки читайте, в інтернеті, усе це доступне. На початку 90-х я сама з ентузіазмом потрясала аудиторіями, і вигукувала ці безобразні цифри, і оприлюднювала ці приголомшливі факти. Але на все свій час. Досить розкидати каміння. Ми майже два десятиліття живемо в незалежній Україні. Вона прийшла до незалежності з хорошим посагом, з сильною й великою армією, з добрим куском союзної промисловості, квітучим с/г. Де армія, де сучасні підприємства? Ніхто не видає ні Емських, ні валуєвських циркулярів. То як у нас справи з українською мовою? Немає голодоморів – то чому села продовжують зникати з карт, чому катастрофічно вимирає населення? Хто той Сталін, той Постишев, той Каганович, Кіров? Як їхні прізвища сьогодні?

В радянські часи статистична наука любила все порівнювати з 1914 роком. Щоб більше вражали досягнення. Політики – це стандартний і перевірений хід, – щоб відвернути увагу народу від поточних проблем, кидають йому, як собаці – кістку, або внутрішнього, або зовнішнього ворога. Це називається випускати пару у свисток. Наші політичні банкрути, щоб народ не спитав їх між іншим про результати їхнього не такого й короткого правління, просто посилено крутять стару шарманку: примушують його й далі плакати та голосити над гіркою долею, клясти-проклинати воріженьків, перелічувати історичні кривди, царські укази, сукати дулі. (Навчені люде про всяк випадок роблять це обережно, а краще – в кишені... Нє, патріотам годиться по-геройському, громагласно й креативно.) ...А самі тим часом наживаються на цілком реальних і прагматичних речах, російському газі, наприклад, і за газові й грошові потоки б’ються зовсім не газовими пістолетами, а українолюбний і богобоязливий президент нас так шанує, так шанує, що не соромиться в ефірі порівнювати Юлині цицьки з Вітіними яйцями. Довели чоловіка. Ну він завжди був слабонький. А потім напускає на себе світову скорботу-жалобу, вдягає дороге пальто, бере за руки нещасних дитинків і вчить маленького українця любити Україну. Да, якщо в Москві не перевелися розумні гебісти, то вони мали б порадити тамтешній владі підтримати на президентських виборах саме В.А. Бо одна річ – красти і відверто тягнути країну під Москву: в такому разі повстане пів України. А зовсім інша – пригнічувати душу народу, паралізувати його волю, позбавляти його надії і сили. Пригнічений народ, загіпнотизований своїми поразками, боротися нездатний. Такий народ – знахідка для неоімперських мрійників.


Світ підступний. Шляхи людства – у випробуваннях і пастках. Добре, якщо народ розбереться, все-таки він не сьогоднішній, він - калач тертий, він стільки пережив; добре, якщо знайде й розпакує свій НЗ, свій Великий льох і скаже своє слово на виборах... а краще б – уже. І перестане плакати. Цо занадто...

...Ах я така мрійниця. Хоч - мрії збуваються не так уже й рідко.

Handmade продолжается)




Серьги и наборчик в ближайшее время можно будет купить в магазине Анабэна

( фото эфиопского браслета )

Просто залишу це тут, щоб легше було знайти за потреби.
( Держави, зброя, статистика, факти )